понедельник, 27 апреля 2020 г.


Екзамен. 
04.05.2020
1.Оздоровчи види гімнастики.(перерахувати)
2.Поняття степ - аеробіка.
3.Яка гімнастика розвиває дрібну моторику рук.
4. Навести приклади дихальної гімнастики.(2 приклада)
5.Поняття су-джок терапії.
6.Що розвиває кінезіологічна гімнастика.
7.Навести приклади ігр-хороводів.
8.Поняття інклюзивна освіта.
9.Причини травматизма на заняттях гімнастикою.
10.Поняття гімнастика.
11.Поняття та види масажу.
12.Поняття ЗРВ.
13.Навести приклад лікувальної гімнастики.( хвороба за власним вибором)
14.Поняття стройові вправи.
15.Поняття хатха-йога.
16.Що розвиває артикуляційна гімнастика.
17.Поняття фітбол - гімнастика.
18.Навести приклади мімічної гімнастики
19.Поняття зумба-фітнес
20.Статичні вправи. Динамічні вправи


Критерії оцінювання:

Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка ECTS
Оцінка за національною шкалою

за 5- бальною шкалою
20-19,4
А

відмінно
19,3-18,7

18,6-18,0

17,9-17,0
В

добре
16,9-16,0
С

15,9-14,8

14,7-13,8
D

задовільно
13,7-13

12,9-12,0
Е

11,9-9,4
FX

незадовільно з можливістю повторного складання
9,3-7,0
F

незадовільно з обов’язко-вим повторним вивченням дисципліни

Відповіді залишаємо в коментарях.
Бажаю успіхів!!!!!!
Дистанційний тиждень - 04.05.2020

Контроль модуля.

Відповісті на питання:
1. Основні причини травматизму на заняттях гімнастикою.
2.Інклюзивна освіта в ЗДО.
3. Основні причини  виникнення травм.


Відповіді залишаємо в коментарях.

Дистанційний тиждень - 27.04.2020


Статичні вправи. Динамічні вправи


Динамічні та статичні фізичні вправи

Динамічні вправи – передбачають чергування періодів скорочення і розслаблення м'язів (згинання, розгинання, відведення, приведення, нахили, повороти і т.д.). Можуть бути:
Статичні (ізометричні) – чергування періодів напруження і розслаблення м'язів (особливо ефективні для відновлення сили, тонусу і об'єму м'язів, а також для профілактики м'язової атрофії при іммобілізації). Бувають:
а) активні (виконуються пацієнтом самостійно, можуть виконуватись в полегшених умовах, з опором і т.п.);
б) пасивні (виконуються за допомогою інструктора без вольового зусилля хворого);
в) активно-пасивні
а) ритмічні швидкі напруження – в ритмі 30-50 напружень за 1 хв.;
б) тривалі напруження – тривалістю від 3-х до 5-7 сек.

Дихальні вправи
Дихальні вправи – вправи, які застосовують для виховання у пацієнта навичок правильного дихання, зниження інтенсивності фізичного навантаження, а також для спеціального впливу на дихальну систему. Розрізняють статичні, динамічні і спеціальні дихальні вправи.
Статичні дихальні вправи виконуються тільки за допомогою дихальної мускулатури (міжреберних м'язів, діафрагми і м'язів черевного преса). Розрізняють: а) грудне дихання (верхньогрудне, нижньогрудне); б) діафрагмальне (черевне); в) повне дихання.
Динамічні дихальні вправи – дихальні рухи поєднуються з вправами для різних м'язових груп (верхніх кінцівок, тулуба та ін.)
Спеціальні дихальні вправи - «локальні» дихальні вправи; дихання з дозованим опором; звукова гімнастика; дренажна дихальна гімнастика;спеціальні методики дихальної гімнастики (методи Бутейко, Стрельникової, за системою йогів (пранаяма) та ін.

Завдання: розробити по 5 вправ кожного виду.

Відповіді залишаємо в коментарях.

понедельник, 13 апреля 2020 г.

Дистанційний тиждень 20.04.2020


Картинки з Великоднем 2019: вітальні листівки і відкритки з Пасхою ...
Дистанційний тиждень - 13.04.2020
Практичне заняття:  Заходи щодо запобігання травматизму. Засоби страхування і самострахування. Основні причини  виникнення травм.
Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Значимість даної проблеми часто недооцінюється. Травматизм можна уникнути шляхом вжиття заходів профілактики чи боротьби з ним.
Рівень травматизму, в тому  числі дитячого останнім часом невпинно зростає в усьому світі. Особливо занепокоєння викликає зростання дорожньо-транспортного травматизму, який призводить до зростання дитячої смертності, є однією з причин інвалідності.
У виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх фізичний та розумовий  розвиток, недостатність життєвого досвіду, підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу.
Найменш розповсюджений травматизм серед дітей першого року життя.
Діти дошкільного віку майже  постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів і рівень травматизму серед них не перевищує 5% від загальної кількості.
А ось діти шкільного віку отримавши певну самостійність та свободу і не маючи достатнього життєвого досвіду травмуються значно частіше.
При цьому хлопчики серед травмованих складають 65-70%, що пояснюється їх схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.
За місцем виникнення травми у дітей можна виділити наступні види дитячого травматизму: побутовий, вуличний, шкільний (під час знаходження в школі), дорожньо-транспортний, та спортивний (під час тренування чи спортивних змагань).
За останні кілька років кількість травм серед дитячого населення  Комсомольського району  м. Херсону зростає, щорічно збільшуючись на 10% від  минулорічних показників. При цьому в  структурі дитячого травматизму  перше місце стійко займає  вуличний травматизм, він складає 47,2% випадків від загальної  кількості травм серед дітей, на другому місці – побутовий травматизм, складає 36,3%, на третьому місці – спортивні травми, складають 9,8%.
Вуличний травматизм серед дітей має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.
Викликає занепокоєння і значне підвищення шкільного травматизму. Найчастіше травми виникають під час перерви, на уроках фізкультури та праці.
Кількість дорожньо-транспортних травм від загальної не значна, та актуальність їх профілактики зумовлена зростанням кількості та підвищення складності спричинених пошкоджень. Саме  транспортний травматизм дітей частіше за все  приводить до смертності та  інвалідності дітей, потребує тривалого стаціонарного лікування.
Основними причинами дитячого травматизму є:
1.     Недостатній контроль за дітьми  по дорозі в школу та додому.
2.     Незнання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.
3.     Ігри на проїзній частині вулиці.
4.     Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою, недостатній контроль за дітьми під час дозвілля.
Профілактика дитячого травматизму більш соціальна, ніж медична проблема і потребує зусиль багатьох муніципальних та соціальних служб.
Основними методами профілактики дитячого травматизму слід вважати:
1.     Посилення нагляду та контролю за дітьми, організація їх дозвілля.
2.     Навчання дітей правил вуличного руху.
3.     Організація місць для дозвілля (ігрові площадки, дитячі парки)
4.     Охоплення дітей молодшого шкільного віку позашкільною виховною роботою (спортивні секції, дитячі гуртки).
5.     Підвищення контролю за додержанням водіями правил дорожнього руху, контроль за станом доріг (стан світлофорів, дорожні розминки, дорожні знаки).  
Завдання: скласти рекомендації для батьків про запобігання дитячого травматизму. 
Відповіді залишаємо в комертарях.

понедельник, 6 апреля 2020 г.

Єфименко К.






Дистанційний тиждень - 06.04.2020

Правила експлуатації залів та обладнання.

                                 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Н А К А З 01.06.2010 N 521 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. за N 651/17946 Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах

 II. Вимоги безпеки до місць проведення 
           навчально-виховного процесу та їх обладнання 

     2.1. Приміщення   спортивних   залів   та  розміщення  в  них 
обладнання повинні відповідати вимогам:
     Державних санітарних  правил  і  норм влаштування,  утримання 
загальноосвітніх    навчальних     закладів     та     організації 
навчально-виховного процесу   ДСанПіН  5.2.2.008-01,  затверджених 
постановою Головного державного  санітарного  лікаря  України  від 
14.08.2001 N 63 ( v0063588-01 ) (далі - ДСанПіН 5.2.2.008-01);
     "Санитарных правил устройства и содержания  мест  занятий  по 
физической  культуре  и  спорту"  (  v7-76400-76  ),  затверджених 
Головним державним  санітарним  лікарем  СРСР  30.12.76  (далі   - 
СП 1567-76);
     Правил пожежної безпеки для закладів,  установ і  організацій 
системи  освіти України,  затверджених наказом Міністерства освіти 
України,   Головного   управління   Державної   пожежної   охорони 
Міністерства внутрішніх   справ  України  від  30.09.98  N  348/70 
( z0800-98  ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції   України 
17.12.98 за N 800/3240 (далі - НАПБ В.01.050-98/920). 

     2.2. Відповідно  до  ДСанПіН  5.2.2.008-01  (  v0063588-01  ) 
спортивний зал має розміщуватися на першому поверсі. У навчальному 
закладі  розміри  фізкультурно-спортивного  залу  повинні  бути не 
менше ніж 18х9 м відповідно до кількості учнів. У спортивному залі 
розміром до  288 кв.м допускається одночасне заняття не більше ніж 
одного класу. 

     2.3. Освітленість спортивного залу  має  відповідати  вимогам 
ДСанПіН 5.2.2.008-01 ( v0063588-01 ).
     Природне і штучне освітлення закритих спортивних  споруд  має 
забезпечувати достатнє освітлення спортивного залу.
     Коефіцієнт природної освітленості  спортивних  залів  повинен 
бути не нижчим за 2,0%. 

     2.4. Під  час  уроків  температура повітря в спортивному залі 
має бути 15-17 град.С,  у  роздягальнях  при  спортивному  залі  - 
19-23 град.С, у душових - 25 град.С. 

     2.5. Електрична   мережа,   що   забезпечує   спортивний  зал 
електроенергією,    повинна     відповідати     вимогам     чинних 
нормативно-правових актів з охорони праці. 

     2.6. На  всіх  штепсельних  розетках  мають  бути встановлені 
запобіжні заглушки і зроблені написи про величину напруги. 

     2.7. У приміщеннях  основних  спортивних  споруд  на  видному 
місці  слід  розмістити  план  евакуації  учнів  на випадок пожежі 
згідно з НАПБ В.01.050-98/920 ( z0800-98  )  зі  схемою  виведення 
учасників   навчально-виховного   процесу   з  території  та  усіх 
приміщень і місць проведення занять з фізичної культури і  спорту, 
в тому числі з усіх допоміжних приміщень. 

     2.8. Відповідно   до   НАПБ   В.01.050-98/920  (  z0800-98  ) 
спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях має бути обладнаний 
пінними  або  порошковими вогнегасниками у кількості не менше двох 
на приміщення. 

     2.9. Рішення про неможливість проведення  занять  з  фізичної 
культури і спорту на відкритому повітрі в зв'язку з несприятливими 
метеорологічними  умовами  виносять  учителі  фізичної   культури, 
фахівці    з    фізичної    культури    і   спорту,   організатори 
фізкультурно-спортивних  заходів   тощо.   У   разі   неможливості 
проведення  таких  занять на відкритому повітрі вони проводяться в 
приміщенні навчального закладу. 

     2.10. Усі  спортивні   снаряди,   спортивне   обладнання   та 
інвентар,   які  використовуються  під  час  проведення  занять  з 
фізичної культури і  спорту  згідно  з  чинним  переліком  типових 
навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для 
загальноосвітніх    навчальних    закладів,    що     визначається 
Міністерством  освіти  і  науки,  повинні бути справними і надійно 
закріпленими. 

     2.11. Лижний  інвентар  необхідно  підбирати  відповідно   до 
зросто-вікових даних учнів.  Поверхня лиж має бути без перекосів і 
бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів. Палиці повинні бути 
легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату руками, вістря 
для упору й обмежувальне кільце. 

     2.12. Металеві конструкції,  які прикріплюють  обладнання  на 
спортивних  майданчиках  (волейбольні  сітки,  баскетбольні  щити, 
гандбольні,  футбольні ворота тощо), мають бути жорстко закріплені 
і не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців. 

Завдання: Знайти в мережі інтернет відповідь на питання 
теми.
Відповіді залишаємо в коментарях.