У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху, їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація. Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей зі зниженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки, працюючи, долоня багаторазово посилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.
Для використання біоенергопластики в системі корекційної роботи з розвитку мовної моторики у дітей-логопатів необхідно визначити поняття біоенергопластики, мету та завдання використання біоенергопластики в корекційній роботі з дітьми-логопатами, а також розробити основні методи й прийоми та етапи корекційної роботи біоенергопластики та самомасажу в розвитку мовної моторики.
Біоенергопластика — це поєднання рухів апарату артикуляції з рухами руки. За даними А. В. Ястребової і О. І. Лазаренко, рухи тіла, спільні рухи руки й апарату артикуляції, якщо вони пластичні, розкріпачені і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це надзвичайно благотворно впливає на активізацію мовленнєвої та інтелектуальної діяльностей дітей, розвиває координацію рухів і дрібну моторику. Розв’язуючи проблему застосування біоенергопластики в роботі з дітьми, що мають порушення мовлення, перед собою поставила такі завдання:
• узагальнити рекомендації різних авторів стосовно кінезіології, психогімнастики, розвитку артикуляції та дрібної моторики в єдину систему;
• визначити наявність дефекту в дітей, його клінічні прояви і шляхи корекції;
• скласти систему роботи з використання біоенергопластики з дітьми-логопатами;
• проаналізувати результативність роботи.
Мета використання біоенергопластики:
• розвивати координацію рухів, дрібної моторики пальців рук, органів артикуляції;
• нормалізувати м’язовий тонус;
• подолати синкенезію, гіперкінези, спастичне застигання пальців руки в неприродному положенні;
• формувати кінестетичне відчуття напруження та розслаблення;
• активізувати мовленнєву та інтелектуальну діяльності дитини;
• розвивати пам’ять, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття;
• формувати вміння діяти за словесними інструкціями;
• адаптувати вправи біоенергопластики до рухових, неврологічних і психологічних особливостей дітей із ЗНМ, ускладнені стертою формою дизартрії.
Впровадження системи вправ передбачає декілька етапів роботи.
ПЕРШИЙ ЕТАП — ДІАГНОСТИЧНИЙ
Мета: визначити діагноз мовленнєвих порушень та стан неврологічної симптоматики; виявити ускладнення та встановити причину їх виникнення, зробити відповідні висновки.
Завдання: провести ретельне обстеження у дітей із ЗНМ будови та рухливості органів артикуляції, мімічної моторики, стану м’язового тонусу, розвитку загальної і дрібної моторики.
У 50% дітей, які поступають до груп з порушенням мовлення, визначається стерта форма дизартрії. Виражена або розсіяна неврологічна симптоматика проявляється передусім у рухових розладах: порушенні координації рухів, змінах м’язового тонусу, несформованості загальної, дрібної і артикуляційної моторики. Діти незграбні, розкоординовані, погано орієнтуються в просторі і схемі власного тіла. У разі збільшення динамічного навантаження у них знижується якість рухів, розпадаються пози. Багатьом недоступне виконання спроб артикуляцій: діти помиляються, швидко стомлюються, рухи стають неточними, порушується їхній темп, ритм, плавність, з’явлються синкінезії. Чим складніше завдання для язика і щелепи, тим активніше включаються в рух пальчики, з’являються гіперкінези (насильницькі рухи) кистей, атетозні рухи, посилюється занепокоєння або спастичне застигання пальців в неприродному положенні. З психологічної точки зору в дітей відзначається емоційно-вольова незрілість, порушення уваги, пам’яті, пізнавальної діяльності, комунікативні труднощі. Впоратися з усіма проблемами допомагає біоенергопластика, обстеження будови і рухливості органів артикуляції, підбір комплексу вправ, відповідно до мовленнєвих порушень.
ДРУГИЙ ЕТАП — ПІДГОТОВЧИЙ
Мета: підготувати дітей до нової роботи щодо формування мовного апарату методом біоенергопластики.
Завдання: ознайомити дітей з органами артикуляції, вчити виконувати прості артикуляційні вправи за стандартною методикою. Розвивати дрібну моторику простими рухами та позами руки. Рухи артикуляції та дрібної моторики виконувати окремо.
На другому етапі діти знайомляться з вправою для губ, язика або щелепи за стандартною методикою, тренуються в правильному виконанні перед дзеркалом. Рука дитини до вправи не залучається. При цьому логопед, що демонструє вправу, супроводжує показ рухів однією рукою.
ТРЕТІЙ ЕТАП — ПОЧАТКОВИЙ
Мета: відпрацювати одночасні рухи домінантної руки з органами артикуляції, розвивати початкові відчуття м’язового тонусу.
Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики домінантну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м’язового тонусу.
На третьому етапі до артикуляції у дітей підключаються рухи провідної руки. Діти з домінантною правою рукою і амбідекстри працюють правою долонею, ліворукі діти — лівою. Таким чином, дитина виконує вправу артикуляції, утримує позу й одночасно рухами руки імітує, повторює рух апарату артикуляції. Така гімнастика триває до 3—5 тижнів, залежно від індивідуальних особливостей дитини. Спочатку рухи відпрацьовують індивідуально, тобто з кожною дитиною окремо. Закріплювати сформовані навички можливо в під-групових заняттях, але кожне виконання вправи дитиною повинен контролювати педагог. Логопед стежить за ритмічним виконанням вправ. З цією метою застосовують рахунок, музику, віршовані рядки. При цьому логопед або вихователь продовжують давати чіткий зразок руху.
ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП — ФОРМУВАЛЬНИЙ
Мета: сформувати прості та складні одночасні рухи непровідної руки з органами артикуляції, розвивати відчуття зміни м’язового тонусу, попередити посилення занепокоєння, синкінезії, гіперкінезів.
Завдання: залучити до виконання артикуляційної гімнастики непровідну руку, навчити дітей тримати позу руки та повторювати рухи артикуляції, привчати дітей відчувати напруження та розслаблення м’язового тонусу.
Цей етап роботи з використання біоенергопластики найскладніший, тому що сформувати точні, ритмічні та скоординовані рухи непровідною рукою значно складніше, ніж домінантною. Вправи виконують за змістом та методикою попереднього етапу, від простих поз та рухів до складних. Під час виконання вправ на четвертому етапі у дітей частіше з’являються синкенезії та гіперкінези, атетозні рухи, посилюється спастичне застигання пальців в неприродному положенні, у разі збільшення динамічного навантаження у дітей знижувалася якість виконання рухів артикуляції та руки. Тому формувальний етап біоенергопластики триває до 5—8 тижнів, залежно від індивідуальних можливостей дитини.
П‘ЯТИЙ ЕТАП — ОСНОВНИЙ
Мета: сформувати та одночасно скоординувати прості й складні рухи та пози органів артикуляції з рухами та позами лівої і правої рук. Навчити дітей відтворювати напруження та розслаблення м’язового тонусу, уникати насильницьких та зайвих рухів іншими частинами тіла.
Завдання: вчити дітей тримати пози та рухи артикуляції та рук одночасно, передавати рухами артикуляції і рук стан м’язів, знімати зайве напруження та привчати до відчуття легкого напруження.
На основному етапі біоенергопластики, як і на попередніх, виконання вправ починаємо від простих до складних. Коли діти засвоїли вільне виконання вправ, їхню діяльність ускладнюємо розігруванням коротеньких інсценівок, переказом невеличких оповідань. Основний етап біоенергопластики триває до 5—6 тижнів, залежно від індивідуальних можливостей дитини.
ШОСТИЙ ЕТАП — ПОРІВНЯЛЬНИЙ
Мета: навчити дітей порівнювати, вдосконалити відпрацьовані складні рухи артикуляції та рук, нормалізувати м’язовий тонус, підготувати органи артикуляції до постановки звуків.
Завдання: використовувати ігри-інсценівки з використанням біоенергопластики, викликати у дітей позитивні емоції; бажання порівнювати, відпрацьовувати й координувати рухи артикуляції та рук, робити їх точними й ритмічними; змінювати м’язовий тонус, що приводить до його нормалізації. З психологічної точки зору стабілізувати емоційно-вольову зрілість.
Ось приклад ігри-інсценівки для шостого етапу біоенергопластики:
Гра–інсценівка «Їжачок»
Їжачок-хитрячок (з’єднати долоні разом з пальцями вгору).
Голочки гостренькі, (великі пальці на себе, решту перекреслити й поворушити ними).
Під дубком він збирає («Дерево»).
Їстівні гриби «біленькі» («Гриби»).
Далі ігри, які практикуються в пальчиковому та артикуляційному виконанні, проводпроводяться за допомогою пальчикового театру, а згодом інсценуються ті самі тексти вже у рукавичці. Порівняльний етап біоенергопластики триває до 5-8 тижнів, залежно від індивідуальних можливостей дитини.
СЬОМИЙ ЕТАП
Сьомим етапом роботи біоенергопластики є «Чарівна» рукавичка.
Мета: вдосконалити ускладнені рукавичками рухи та пози артикуляції та рук, нормалізувати м’язовий тонус, відпрацювати виразне, чітке промовляння текстів різних творів.
Завдання: використовувати цікаві рукавички для виконання складних поз та рухів органів артикуляції та дрібної моторики пальців, відтворення напруження та розслаблення м’язів з ускладненим завданням, тобто з рукавичками. Стежити, щоб мова була чіткою, ритмічною і виразною.
Для цього потрібні рукавички з п’ятьма пальчиками, далі й без пальчиків. І хоча театр «Рукавичка» дітям засвоїти складніше, ніж простий пальчиковий, однак він викликає більше емоцій, виглядає більш естетично, та й персонажі в ньому більш реальні. Водночас продовжується робота над виразним промовлянням текстів різних творів.
Наприклад, вправа «їжачок». На вказівний палець, спочатку без рукавички, а потім у ній, діти одягають пальчикового їжачка. Пропонується поворушити цим пальцем, зігнути, розігнути його, порухати ним у різні боки — «їжачок проснувся», «їжачок нахилився», «їжачок хитає головою».
Далі до роботи залучаються середній та вказівний пальці: вони зображають лапки їжачка.
Вправи: «їжачок плескає в долоні», «їжачок радіє», «їжачок умивається». Далі вводяться тексти — пісні, забавлянки, загадки, вірші, казки.
ВОСЬМИЙ ЕТАП — АВТОМАТИЗАЦІЯ НАБУТИХ НАВИЧОК
Мета: автоматизувати набуті навички з формування мовної моторики у дітей-логопатів.
Завдання: викликати бажання дітей самостійно працювати над автоматизацією мовної моторики, залучити батьків до правильної організації роботи вдома, використовуючи біоенергопластику.
Відомі вправи діти закріплюють у мовному куточку самостійно. Підвищують інтерес до занять фотографії, малюнки, схеми, піктограми з позначенням вправ, ігрові атрибути для пальчиків — капелюшки, рукавички, спіднички, фігурки пальчикового театру.
Логопед може самостійно підібрати рух руки під будь-яку вправу артикуляції. Важливо не те, що саме робитиме дитина, а як вона це зробить. Необхідно привертати увагу кожної дитини до одночасності виконання рухів артикуляцій з роботою руки; їх ритмічності і чіткості. Цей етап біоенергопластики триває до кінця корекційного навчання.
Загальні вправи після індивідуальної роботи виносяться у фронтальні форми роботи. Проводять їх щодня, не менше двох разів — після вранішньої гімнастики і після денного сну. Тривалість, послідовність і кількість вправ відповідають особливостям проведення гімнастики артикуляції в логопедичній групі. Вибір конкретної вправи визначається етапом роботи та індивідуальними особливостями і можливостями дітей.
Комплекс, підібраний і розучений дітьми з логопедом, включає п’ять вправ: дві вправи статичні на утримання і три динамічні вправи. Протягом тижня комплекс не змінюється. Кожен понеділок одна засвоєна вправа замінюється іншою, незнайомою. Так здійснюється наступність та поступове ускладнення роботи.
У біоенергопластиці бажано використовувати вже добре відомі, відпрацьовані артикуляційні вправи. Спочатку в комплекс входить одна така вправа. З оволодінням дітьми технікою одночасного руху усі п’ять вправ комплексу виконуються з рухами рук. Залежно від віку змінюється тільки мотивація вправ, ігрові прийоми, атрибути. Індивідуально, перед дзеркалом можна заздалегідь ознайомити з вправою дітей, яким з різних причин складно розподіляти увагу і контролювати виконання.
Обов’язково, перед виконаннями вправ з біоенергопластики, проводимо комплекс вправ самомасажу.
Щонайменша недбалість у роботі з використанням біоенергопластики недопустима.
Порівняльний аналіз динаміки розвитку дітей з мовною патологією підтверджує ефективність використання технології біоенергопластики.
Біоенергопластика оптимізує психологічну базу мовлення, покращує моторні можливості дитини за всіма параметрами, сприяє корекції звуковимови, фонемних процесів.
Біоенергопластика дозволяє реалізувати комплексний розвиток дрібної моторики рук, мовлення, мислення, почуттяритму.
Біоенергопластика або йога-данс – інноваційна авторська технологія, яка полягає у поєднанні рухів артикуляційного апарату та рухів кисті рук. Це система вправ для розвитку гнучкості артикуляційного апарату з рухами кистей рук. При виконанні таких вправ психологічна база мови, покращуються моторні можливості дитини за всіма параметрами, корегується звуковимова фонематичних процесів, розвивається пам'ять, увага, мислення, значно підвищується загальний емоційний стан малюка.
Біоенергопластика включає в себе три базові поняття: «біо»– людина як біологічний об’єкт; «енергія» – сила, що необхідна для виконання певних рухів; «пластика» – пластичність рухів, які характеризуються неприривністю, енергійністю, емоційністю, виразністю. Біоенергопластика спрямована на покращення фізичного та психічного здоров’я дитини
